- відмовлення
- адмова
Українсько-білоруський словник. 2013.
відмовлення
Смотреть что такое "відмовлення" в других словарях:
відмовлення — я, с. Дія за знач. відмовити 1), 4) і відмовитися 1), 3) … Український тлумачний словник
підмовлення — я, с. Дія за знач. підмовити … Український тлумачний словник
відмовлення — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
підмовлення — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
резигнація — Резигнація: відмова від чогось, примирення з долею [29;30] відмовлення від чогось, відречення [44 1] Відречення [XX] Мені здається, що найбільша часть щасливих подруж основана іменно на тій обопільній взаємній резигнації, на поблажливості до… … Толковый украинский словарь
аморалізм — у, ч. Заперечення моралі, відмовлення від принципів совісті, честі, справедливості … Український тлумачний словник
аскетизм — у, ч. 1) Релігійно етичне вчення, що полягає в проповіді зречення радощів життя, відлюдництва і умертвіння плоті для досягнення моральної досконалості. 2) перен. Надзвичайна стриманість, відмовлення від життєвих благ … Український тлумачний словник
відступний — а/, е/. Який пропонується кому небудь як нагорода за відмовлення від прав, вимог і т. ін. || у знач. ім. відступне/, но/го, с. Грошова сума або майнова цінність, що їх одна особа повинна віддати іншій особі, щоб звільнитися від виконання своїх… … Український тлумачний словник
денегація — ї, ж. Відмовлення, заперечення своєї вини у суді … Український тлумачний словник
зрада — и, ж. 1) Перехід на бік ворога; віроломство, зрадництво. 2) Порушення вірності у коханні, дружбі. 3) Відмовлення від своїх переконань, поглядів і т. ін … Український тлумачний словник
непослух — у, ч. Небажання або відмовлення підкорятися кому небудь, слухатися когось; неслухняність … Український тлумачний словник
